Поділ майна під час розірвання шлюбу: ТОП-5 міфів

Як ми вже раніше писали, за статистикою в Україні від 60 до 75 відсотків подружжя розлучаються протягом перших п’яти років шлюбу.

За деякими твердженнями, Україна є лідером серед європейських країн за кількістю розлучень.

А якщо є розлучення (розірвання шлюбу), то виникають і питання поділу спільно нажитого майна.

У побуті існує безліч міфів щодо поділу майна, нажитого в офіційному шлюбі:

від «поділити майно – це просто, було б що ділити» до «поділити майно не можна, бо воно записане на іншого з подружжя».

Справді, розподіл майна далеко не завжди простий: кожен новий поділ майна це нова, не схожа на інші, історія. Історія зі своїми характерами, біографією, міжособистісними відносинами і, безумовно, – своїм унікальним переліком майна, яке подружжя чи колишнє подружжя, хоче поділити.

При цьому поділ майна далеко не завжди проходить «по-братському» чи «по-справедливості»:

• кожна зі сторін поділу усіма силами прагне поділити майно саме так, як їй це бачиться чи вигідно.

Саме тому «Адвокат від А до Я» публікує цю безкоштовну консультацію для своїх потенційних та існуючих Клієнтів, – щодо деяких із існуючих міфів про поділ майна.

Нам важливо, щоб ви знали більше про поділ майна.

Про поділ майна, нажитого у цивільному шлюбі, ви зможете прочитати у ось цій нашій консультації.

Цивільний шлюб, права та обов’язки, які виникають з фактичних шлюбних відносин (цивільного шлюбу), зокрема поділ майна, нажитого у такому шлюбі – регулюються іншими правовими нормами.

Поділити майно, нажите у цивільному шлюбі, складніше, ніж поділити майно, нажите в офіційному шлюбі.

Складніше, але можливо! Поділ майна, нажитого в цивільному шлюбі, потребує особливого підходу.

Виходячи з нашої багаторічної практики, можемо стверджувати, що в багатьох випадках (якщо не в більшості випадків поділу майна), поділ майна, який був зроблений не за взаємною згодою колишнього подружжя, тобто не у добровільному порядку, а в судовому порядку, одним з подружжя вважається несправедливим з тих чи інших підстав.

Шукайте всі наші консультації щодо поділу майна на нашому сайті, використовуючи мітки та інші покажчики.

Якщо ви не знайшли відповідь на питання, яке вас цікавить, – зверніться за консультацією безпосередньо до «Адвокат від А до Я».

Цивільний кодекс України передбачає (стаття 368 ЦК), що майно, придбане подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не передбачено Договором або Законом.

А якщо «інше передбачено Договором чи Законом»?

Тоді придбане подружжям під час шлюбу майно вже не буде їхньою спільною сумісною власністю.

У яких випадках набуте у шлюбі майно не буде спільною сумісною власністю і не може бути поділене під час розлучення (чи після розлучення)?

Сімейний кодекс України (стаття 57) передбачає, що особистою власністю подружжя (чоловіка чи дружини) є:

1) майно, набуте чоловіком чи дружиною до шлюбу

2) майно, придбане чоловіком чи дружиною під час шлюбу, але на підставі договору дарування або у порядку спадкування

3) майно, придбане чоловіком або дружиною під час шлюбу, але за гроші, що належали їй чи йому особисто (наприклад: гроші були подаровані, успадковані, зароблені до укладення шлюбу, отримані як премія, нагорода, отримані як відшкодування моральної шкоди)

4) приватизоване чоловіком чи дружиною житло

5) земельна ділянка, отримана у власність під час шлюбу внаслідок  приватизації земельної ділянки, яка була у чоловіка або дружини в користуванні, або  отримана внаслідок приватизації земельних ділянок державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або отримана із земель державної та комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації (встановлені Земельним кодексом України)

6) речі індивідуального користування, у тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за кошти подружжя

7) премії та нагороди, отримані за особисті заслуги чоловіка чи дружини (у цьому випадку суд має право визнати за іншим з подружжя право на частину премії, нагороди, якщо встановить, що він/вона своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей та ін.) ) сприяв (сприяла) їх отриманню)

8) гроші, отримані як відшкодування за втрату (ушкодження) особистої речі, а також як відшкодування моральної шкоди

9) страхові виплати, отримані чоловіком чи дружиною за договорами обов’язкового особистого страхування, а також за договорами добровільного особистого страхування, за умови, що страхові внески сплачувались за рахунок власних коштів

10) суд може визнати особистою власністю одного з подружжя майно, яке було придбане під час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Таким чином, – розділити можна лише спільне сумісне майно.

Особиста власність подружжя поділу не підлягає.

Подружжя має право поділити майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Право розділити майно незалежно від розлучення – прямо передбачено статтею 69 Сімейного кодексу України.

Слід враховувати, що договір про поділ нерухомості, а також про виділення нерухомого майна має бути нотаріально посвідчений.

Для нотаріального посвідчення договору про поділ майна у Києві, – можна звернутися до будь-якого нотаріуса (не обов’язково до державної нотаріальної контори) Київського міського нотаріального округу. Адреси нотаріусів у Києві (Київській області, а також по всій Україні) ви зможете знайти на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Також є міфом твердження про те, що продаж такого майна може здійснюватися без згоди другого з подружжя (колишнього чоловіка/дружини).

Як ми вже зазначали в пункті 1 цієї консультації, стаття 368 Цивільного кодексу України передбачає, що майно, придбане подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не передбачене Договором або Законом.

Таким чином, з юридичної точки зору, не має жодного значення на кого майно зареєстроване: якщо майно було придбано у шлюбі на спільні кошти або внаслідок ведення спільного господарства, – таке майно є спільною сумісною власністю. Розпорядження таким майном можливе виключно за взаємною згодою або ж, – після поділу спільного майна.

У разі самовільного продажу спільного спільного майна, – інший із співвласників має право оскаржити правочин або ж вимагати у чоловіка/дружини грошової компенсації.

Нагадуємо, що «за замовчуванням» частки подружжя у спільному майні вважаються рівними.

У разі спорів щодо правомірності розпорядження спільною власністю, слід враховувати, що законодавством встановлені строки для захисту порушеного права (строки позовної давності) і пропуск такого строку може бути підставою для відмови у захисті вашого права. Якщо справа дійде до суду.

Загальний строк позовної давності становить 3 (три) роки.

Також існують скорочені строки позовної давності, як і існує судова практика застосування строків позовної давності, без знання якої не завжди вдається правильно розрахувати початок перебігу строку позовної давності, переривання чи зупинення строку позовної давності. Додатково про строки позовної давності читайте у нашій окремій Консультації.

Довірте ваші турботи досвідченим адвокатам з «Адвокат від А до Я»: пропуск встановленого терміну навіть на один день є достатньою підставою для відмови в захисті вашого права.

Сумніваєтеся у своїх силах і знаннях, але не готові відразу ж довірити ведення справи «Адвокат від А до Я», – зверніться за Консультацією.

Ознайомча консультація (без вивчення документів), – безкоштовна.

Стаття 68 Сімейного кодексу України встановлює, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке виникло під час шлюбу, а розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками (тобто колишніми чоловіком та дружиною) виключно за взаємною згодою та відповідно до норм Цивільного кодексу України.

Незважаючи на розірвання шлюбу, – колишнє подружжя має законне право розділити належне їм майно на власний розсуд, на підставі взаємної згоди шляхом підписання договору.

Нагадуємо, що договір про поділ нерухомості має бути нотаріально засвідчений.

Укладання договору про поділ спільного майна – серйозний юридичний вчинок з усіма наслідками:

• кожен із подружжя набуває в особисту власність частину спільного майна. У той же час припиняється спільна сумісна власність: хтось може забрати собі автомобіль, а комусь дістанеться мотоцикл і велосипед.

Яка частина майна (у відсотковому, дольовому відношенні, а також у грошовому виразі) дістанеться саме вам, – залежатиме від успішності проведених переговорів з колишнім чоловіком, правильності обчислення належної частки, а також, часто, – від правильності та точності юридичних формулювань в укладеному договорі про поділ майна.

Незважаючи на те, що у Києві немає недоліку в нотаріусах, які засвідчать договір про поділ майна, – ми радимо звернутися за допомогою до «Адвокат від А до Я», який допоможе підготувати правильний для вас проект договору, який враховує саме ваші інтереси. На практиці нотаріуси (неважливо це Київ, чи будь-який інший регіон України) воліють працювати зі своїми шаблонами документів

Ваша справа «шаблонна»?

Тоді не витрачайте свій час та гроші, – зверніться до будь-якого нотаріуса!

Без лікаря також можна обійтися: лікар не лікує, а лише допомагає вилікуватись, лікує, – природа.

(«Лікар – це помічник природи». Афоризм приписують Клавдію Галену, римському (грецького походження) медику, хірургу та філософу).

Дійсно, – поділ майна можливий або:

за взаємною згодою,

або

через суд, – у випадку відсутності взаємної згоди.

Однак і в першому, і в другому випадку, потрібно мати достатні знання та навички для того, щоб повною мірою відстояти свої інтереси: найчастіше під натиском аргументів Адвоката, другий із подружжя погоджується на мирне врегулювання спору:

по-закону суд може відступити від рівності часток у спільній сумісній власності подружжя. Яка частина власності дістанеться «після суду», – не завжди можна передбачити самостійно.

Визначеність завжди краща за невизначеність, спокій кращий за «судові турботи», та й судові витрати не завжди хочеться нести.

До того ж, – в Україні, в судах, судочинство змагальне: по-закону «виграє» суд той, хто зміг довести свою правоту.

На подання доказів встановлено суворі терміни. Пропуск встановленого законом строку може бути причиною, чому суд НЕ прийме такий доказ до уваги при винесенні рішення. Навіть якщо доказ і буде подано до суду.

Також встановлені суворі строки розгляду справи у суді, – у вас може не бути часу «ще дочитати в Інтернеті», зайти ще раз на форум: у судовому засіданні ставлять питання, що стосуються саме вашої справи, а не ті, які обговорювалися на форумі або у цій Консультації

Довірте «Адвокат від А до Я» свої турботи: наш досвід та знання збільшать ваші шанси отримати «своє» та «трохи зверху»!

«Адвокат від А до Я» у всіх випадках прагне переконати колишнє подружжя вирішити взаємні претензії у позасудовому порядку, обґрунтовано вважаючи, що таким чином можна уникнути не лише зайвих судових витрат, а й зберегти, у багатьох випадках, якщо і не дружні, то приязні стосунки між колишнім подружжям.

Такий підхід себе виправдовує: надалі значно знижується ймовірність суперечок щодо порядку участі одного з батьків (як правило чоловіка) у вихованні дітей, суперечок щодо розміру та порядку сплати аліментів.

Читайте також:

• Адвокат з розлучень в Україні консультує з питань розірвання шлюбу (розлучення) у 2026 році

• Заява на розлучення через суд – розлучення за взаємною згодою подружжя

• Як розлучитися з чоловіком без його згоди: Україна

• Скільки коштує розлучення через суд в Україні: 2026 рік

• Розірвання шлюбу в судовому порядку в Україні: у яких випадках розлучення можливе лише через суд

• Аліменти: як стягнути аліменти в Україні

• Стягнення аліментів на дитину в Україні

• Відповідальність за несплату аліментів на дитину в Україні 2026

• Зразок заяви до поліції за злісну несплату аліментів у 2026 році (Україна)

• Поділ майна під час розлучення та без розлучення: адвокат, Київ

• Як поділити кредит після розлучення?

• Усунення перешкод у спілкуванні з дитиною

• Як правильно скласти позовну заяву до суду (зразок, завантажити)?