Як стягнути аліменти в Україні

Що таке аліменти знають усі, чи майже всі, – це право отримувати утримання одного члена сім’ї від інших членів сім’ї у визначених законом випадках.

Як правило, йдеться про отримання аліментів на дітей.

Законодавством також передбачені випадки, коли право на аліменти виникає в одного з подружжя, у повнолітніх дітей або у непрацездатних батьків.

Аліменти можуть сплачуватись у добровільному порядку, або на підставі рішення суду.

Добровільний порядок сплати аліментів може бути передбачений договором (наприклад, шлюбним договором або договором, який може укласти подружжя, зокрема щодо утримання своїх неповнолітніх дітей.

Сімейним кодексом України встановлено обов’язок батьків утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття (тобто до досягнення дитиною 18-річного віку).

У певних випадках на батьків може бути покладено обов’язок утримувати своїх повнолітніх, працездатних дітей і довше, до досягнення 23-річного віку, – за умови, якщо син/дочка продовжують навчання, а батьки мають можливість їх утримувати (ст. 199 СК України).

Про обов’язок батьків утримувати своїх НЕпрацездатних дітей (виплачувати аліменти), – читайте нижче.

Малолітні та неповнолітні діти мають право розраховувати на утримання (аліменти) від діда та баби, за умови, якщо:

1) у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання;

2) дід, бабка можуть надавати матеріальну допомогу.

Також повнолітні брати та сестри зобов’язані утримувати малолітніх і неповнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони:

1) не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання,

2) за умови, що повнолітні брати і сестри можуть надати матеріальну допомогу.

Крім того, повнолітні брати та сестри зобов’язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги , якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови повнолітні брати і сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Також обов’язок утримувати малолітніх та неповнолітніх падчерку, пасинка, покладається і на мачуху, вітчима, за умови, що вони з ними проживають, і якщо у них (пасину, падчерки) немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів і сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим, можуть надавати матеріальну допомогу.

Інші особи, в сім’ї яких виховувалась дитина, зобов’язані надавати їй матеріальну допомогу, якщо вона не має батьків, баби, діда, повнолітніх братів і сестер, за умови, що ці особи можуть надавати матеріальну допомогу.

Як ми вже вказували вище, – законодавством не встановлено конкретного, твердого розміру аліментів.

Законодавчо встановлено лише мінімальний розмір аліментів, а також встановлені критерії, які повинні враховуватися судом при визначенні розміру аліментів у кожному конкретному випадку.

Так, частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У 2023 році мінімальний розмір аліментів розраховується виходячи із встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не може бути меншим (у розрахунку на місяць):

– для дитини віком до 6 років:

з 01.01.2023 по 31.12.2023 – 1136 грн.,

– для дитини віком від 6 до 18 років:

з 01.01.2023 по 31.12.2023 – 1416,5 грн.

При визначенні розміру аліментів на дитину, у 2023 році суди України, як і раніше, враховуватимуть:

• перебування на утриманні платника аліментів інших осіб, яких він зобов’язаний утримувати, наприклад
• інші діти
• непрацездатний чоловік, дружина
• непрацездатні батьки
• непрацездатна повнолітня дочка, син
• повнолітня дочка, син, які продовжують навчання (до досягнення 23-річного віку).

Також при визначенні розміру аліментів суд враховуватиме (стаття 182 Сімейного кодексу України):

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають важливе значення.

Незважаючи на те, що розмір аліментів встановлюється судом виходячи з конкретних обставин справи, на практиці районні суди міста Києва встановлюють такі аліменти на дітей:

У Голосіївському районному суді міста Києва, а також у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському районних судах Києва найчастіше присуджувалися аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Також часто у 2022, 2021 роках (і у 2023 році) судами присуджувалися аліменти у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Не поодинокі і випадки стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, то вона коливалася в межах 2500-4000 грн., при цьому були випадки стягнення аліментів від 1500 грн. до 8000 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Приблизно аналогічна ситуація спостерігалася і в інших судах Києва: Оболонському, Печерському, Подільському, Святошинському, Солом’янському, Шевченківському районному суді Києва, з тією лише різницею, що ці суди частіше виносили рішення, якими стягувалися аліменти у розмірі, більшому за 2500 гривень.

Суди Київської області частіше, ніж суди міста Києва, ухвалювали рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Такі рішення приймалися судами через відсутність у відповідачів стабільного, контрольованого доходу.

Обов’язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей виникає в таких випадках:

1) повнолітні син або дочка є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги;

2) повнолітні син або дочка продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги.

І в першому, і в другому випадку обов’язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей виникає за умови, що батьки можуть надавати своїм повнолітнім дітям матеріальну допомогу.

Крім того, син, дочка, які продовжують навчання, можуть розраховувати на аліменти до досягнення ними 23-х річного віку.
Право на аліменти у цьому випадку припиняється у зв’язку з припиненням навчання.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України, чоловік, дружина зобов’язані матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, хто є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той з подружжя, хто досяг пенсійного віку, є інвалідом I, II чи III групи.

Один з подружжя вважається таким, який потребує матеріальної підтримки, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Часто виникає питання, чи припиняється право на утримання (аліменти) після розірвання шлюбу?

Ні, Сімейним кодексом України прямо передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на аліменти (зміст), яке виникло у нього під час шлюбу.

Крім того, після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги, при умові, що колишній чоловік (дружина) може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання (аліменти) і тоді, коли воно стало інвалідом після закінчення одного року від дня розірвання шлюбу, якщо його інвалідність є наслідком протиправної поведінки щодо нього колишнього чоловіка (дружини) під час шлюбу.

Також слід враховувати, що якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишалося не більше п’яти років, він (вона) мають право на утримання (аліменти) після досягнення пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як 10 років.

Якщо в зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, доглядом про членах сім’ї, хворобою або іншими обставинами, які мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і при умові, що колишній чоловік (дружина) може надавати таку матеріальну допомогу. У цьому випадку право на аліменти (зміст) зберігається протягом 3-х років з дня розірвання шлюбу.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України, під час вагітності дружина має право на аліменти від чоловіка.

Після народження дитини, – дружина, якщо з нею проживає дитина, має право на аліменти від чоловіка – батька дитини, – до досягнення дитиною 3-х років, а за медичними показаннями (якщо дитина має недоліки фізичного чи психічного розвитку), – дружина , з якою проживає дитина, має право на аліменти від чоловіка до досягнення дитиною 6 років.

Право на аліменти вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від її матеріального становища, працевлаштованості – за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, які присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Право на аліменти вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і у разі розірвання шлюбу.

Після народження дитини, – дружина, якщо з нею проживає дитина, має право на аліменти від чоловіка – батька дитини, – до досягнення дитиною 3-річного віку, а за медичними показаннями (якщо дитина має недоліки фізичного чи психічного розвитку), – дружина, з якою проживає дитина, має право на аліменти від чоловіка до досягнення дитиною 6 років.

Право на аліменти вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від її матеріального становища, працевлаштованості — за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, які присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Право на аліменти вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і у разі розірвання шлюбу.

Аналогічні права має і батько дитини, – якщо дитина проживає з нею: обов’язок утримувати чоловіка до досягнення дитиною 3-х річного віку, а за медичними показаннями, – до досягнення 6-ти річного віку, – покладається на дружину-мати дитини.

Право на утримання (аліменти) має подружжя, який проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду (догляду), опікується таку дитину. Працездатність чоловіка не впливає на право отримувати аліменти в цьому випадку.

Право на аліменти виникає тільки у тому випадку, якщо другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на алиінти зберігається протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом і опіки над ним і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким проживає дитина-інвалід.

Розмір аліментів визначається за рішенням суду:

1) або у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя

2) і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України, повнолітні донька та син зобов’язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Такий обов’язок не виникає лише стосовно батьків, позбавлених батьківських прав.

Дочка, син крім сплати аліментів зобов’язані також брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних важким захворюванням, інвалідністю або недієздатністю.

Детальніше читайте окрему нашу Консультацію: «Аліменти для батьків: про обов’язок дітей утримувати непрацездатних батьків» 

З якого моменту присуджуються аліменти на дитину?

і

як стягнути заборгованість по аліментах?

ці два питання найчастіше хвилюють наших Клієнтів.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дати подання позову до суду.

У той же час, за рішенням суду, аліменти можуть бути стягнуті і за минулий час, – за умови що позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів для одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням відповідача від їх сплати.

У цьому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше, ніж за 3 (три) роки.

Що стосується стягнення аліментів та/або заборгованості з аліментів, то слід враховувати: рішення суду є обов’язковими для виконання на всій території України. Якщо боржник, платник аліментів, добровільно виконує рішення суду (або добровільно сплачує аліменти без рішення суду), – немає необхідності звертатися куди-небудь.

Якщо ж аліменти не сплачуються і після винесення рішення суду, – рішення підлягає виконанню в примусовому порядку. Примусовим виконанням судових рішень займається виконавча служба, в яку потрібно подати виконавчий лист.

Виконавчий лист необхідно отримувати в районному суді, який виніс рішення про стягнення аліментів.

При цьому слід враховувати, що аліменти за минулий час можуть бути стягнені не більш як за три роки, за винятком випадку, коли аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або находженіем його за межами України. В цьому випадку аліменти стягуються за весь час.

У разі, якщо батько добровільно, без рішення суду, має намір матеріально брати участь в утриманні дитини, – він може подати заяву за місцем роботи (навчання, виплати пенсії) про відрахування із заробітної плати (стипендії, пенсії) певної суми. У заяві також може бути вказаний термін протягом якого слід проводити такі відрахування.

Особа, на користь якої присуджено аліменти, – також може звернутися за місцем роботи (навчання) платника аліментів з Заявою про відрахування аліментів із заробітної плати (стипендії, пенсії чи іншого доходу). При цьому до Заяви необхідно додати виконавчий лист. Тобто, в цьому випадку також не обов’язково звертатися до виконавчої служби для примусового виконання рішення.

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), обчислюється виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося стягнення.

Якщо ж платник аліментів не працював під час виникнення заборгованості, – але працює на час визначення розміру заборгованості по аліментах, – заборгованість визначається виходячи із заробітку (доходу), який він одержує.

У разі ж, якщо платник аліментів не працював на момент виникнення заборгованості по аліментах і не працює за станом на момент визначення розміру заборгованості, – заборгованість по аліментах розраховується виходячи з розміру середнього заробітку працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості по аліментах розраховується виконавцем, а у разі спору, – в судовому порядку.

Злісним неплатникам аліментів слід враховувати, що виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право стягнути неустойку (пеню) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Дізнатися ціну послуг сімейного Адвоката у Києві ви можете за цим посиланням

Також дізнатися вартість послуг сімейного Адвоката в Києві ви можете за телефонами:

+38 (073) 888 -51-52

+38 (067) 888 -51-52

+38 (095) 888 -51-52