Аліменти на утримання дружини (чоловіка) у 2026 році

У Цій КОНСУЛЬТАЦІЇ:

Аліменти на утримання дружини (чоловіка) у 2026 році
Коли є підстави розраховувати на утримання (аліменти) від іншого з подружжя?
Чи припиняється право на утримання (аліменти) після розірвання шлюбу?
Читайте також:

Аліменти можуть стягуватися як на дітей, а й у інших, передбачених законом, випадках.

Вступ до шлюбних відносин покладає на подружжя обов’язок піклуватися один про одного.

Коли ми чуємо про аліменти та аліментні зобов’язання, відразу ж виникає асоціація з дітьми та стягненням аліментів на утримання неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Однак право на утримання мають інші особи, у визначених законом випадках. В яких саме, – читайте у нашій консультації «Аліменти: як стягнути аліменти в Україні».

Отже, по порядку.

Коли є підстави розраховувати на утримання (аліменти) від іншого з подружжя?

Правам та обов’язкам подружжя на утримання присвячено Главу 9 Розділу II Сімейного кодексу України.

Статтею 75 Сімейного кодексу України встановлено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який:

є непрацездатним
потребує матеріальної допомоги,

за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, для виникнення права на утримання (права на аліменти) в одного з подружжя від другого з подружжя, необхідне існування (виникнення) одночасно трьох умов:

чоловік (дружина) має бути непрацездатним
повинен потребувати матеріальної допомоги і при цьому
другий із подружжя має можливість надавати матеріальну допомогу.

Відсутність однієї з умов, – виключає обов’язок сплачувати аліменти на утримання іншого з подружжя.

Також Сімейним кодексом України визначено, кого слід вважати «непрацездатним» і коли є підстави говорити про те, що чоловік «потребує матеріальної підтримки»:

непрацездатним вважається той із подружжя, який

досяг пенсійного віку
є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.

Один із подружжя вважається таким, що потребує матеріальної підтримки, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Нагадуємо, що «прожитковий мінімум» встановлюється щороку Законом України «Про державний бюджет України на 20хх рік».

Також законом встановлено випадки, коли чоловік/дружина не має права на аліменти:

права на утримання не має той із подружжя, хто

негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто
став непрацездатним у зв’язку із скоєнням умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Чи припиняється право на утримання (аліменти) після розірвання шлюбу?

Ні, Сімейним кодексом України прямо передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на аліменти, яке виникло під час шлюбу.

Крім того, після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року з дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги, за умови, якщо колишній чоловік (дружина) може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання (аліменти) і тоді, коли вона стала інвалідом після закінчення одного року з дня розірвання шлюбу, якщо його інвалідність є наслідком протиправної поведінки щодо нього колишнього чоловіка (дружини) під час шлюбу.

Також слід враховувати, що якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишалося не більше п’яти років, він (вона) мають право на утримання (аліменти) після досягнення пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менше 10 років.

Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, доглядом про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, які мають суттєве значення, один із подружжя не мав можливості здобути освіту, працювати, обійняти відповідну посаду, – він має право на утримання в зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, коли є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги та за умови, що колишній чоловік (дружина) може надавати таку матеріальну допомогу. У цьому випадку право на аліменти (утримання) зберігається протягом 3-х років з дня розірвання шлюбу.